· Драгобрат· Верховина· Косів· Славське· Трускавець· Моршин· Східниця· Поляна.Солочин.Свалява· Шаян· Мукачево· Пилипець· Подобовець· Міжгір'я· Сатанів· Хмільник· Шацькі озера· українською ua  по русски ru
Відпочинок в Карпатах
Яремче/Яремча/.www.yaremcha.com.ua
Яремче/Яремча/. Карпатський Національний природний парк

Курорт

ЯРЕМЧЕ

·Яремче головна ·Яремче готелі,приватні садиби  ·Фотогалерея Яремче   ·Телефонний довідник  ·Як доїхати  ·Ресторани,колиби,кафе  ·Сауни,бані  ·Екскурсії.Подорожі  ·Карта Яремче/Центр /  ·Карта Яремче/Дора /  ·Карта Яремче/Ямна / 
фотогалерея

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

Карпатський Національний природний парк

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк. Зміст:
  • РОСЛИННИЙ СВІТ
  • ФАУНА
  • ТЕКТОНІКА
  • ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА
  • РЕЛЬЄФ
  • КЛІМАТ
  • АДРЕСА

  • Мальовничі Карпати, вкриті густими лісами, швидкоплинні ріки і чудові полонини здавна оспівані народом. Своєрідність краю, краса ландшафтів, багата флора і фауна спонукали громадськість висловлювати думку про необхідність збереження всіх цих багатств.
    Тому, згідно Постанови Ради Міністрів України від 3 червня 1980 року з метою збереження типових для Чорногори і Горган природних комплексів, які мають екологічну, історичну і естетичну цінність, для проведення наукових досліджень в галузі охорони природного середовища, створення умов для відпочинку і оздоровлення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання і був створений Карпатський національний природний парк. Як природоохоронна, наукова і рекреаційна установа парк відповідає міжнародним критеріям, які прийняті МСОП у 1969 році.
    Парк охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботаніко- і зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми у найвищому східному секторі Українських Карпат. Площа парку складає 50 495 га. Охоплює територію в межах абсолютних висот 500-2061 м північніше Чорногірського хребта до м.Яремча, вздовж ріки Прут і західних приток Чорного Черемоша. Протяжність парку з північного заходу на південний схід складає 55 км, а з південного заходу на північний схід 20 км.
    Відповідно до завдань покладених на дану категорію природно-заповідного об’єкту Законом України “Про природно-заповідний фонд України” парк поділяється на зони: заповідна (11401,4 га), регульованої рекреації (25964,2 га), стаціонарної рекреації (96,2 га) та господарська (13033,2 га).
    Територія КНПП ділиться на три геоморфологічні райони: хребет Чорногора, Ворохтянське низькогір’я і Горгани. Чорногора – найвищий хребет Українських Карпат з найбільшою вершиною – г. Говерла (2061 м).
    Головними водними артеріями парку є ріки Прут і Чорний Черемош. Перетинаючи тверді гірські породи, Прут утворює оригінальні водоспади, серед яких – Гук (р. Женець), Дівочі сльози (р. Жонка) та Пробій (р. Прут).
    Четвертинне зледеніння, також залишило тут свій слід, створивши високогірні озера – Несамовите (1750 м н.р.м.) і Марічейка (1510 м н.р.м.).
    Карпати вирізняються флористичним багатством. Тут зростає 1105 видів вищих судинних рослин, що становить 54,9 % усієї флори Українських Карпат. До складу парку входять висотні пояси буково-ялицевих лісів, смерекових лісів, субальпійський та альпійський.
    Серед лісостанів переважають смерекові – 79%, ялицеві – 4% і букові – 10% насадження, решту складають соснові, кедрові, вільхові та ін. Найбільшою цінністю є праліси. Реліктові насадження сосни та кедра взагалі є унікальними об’єктами. Субальпійська рослинність представлена сосною гірською, вільхою зеленою, ялівцем сибірським, рододендроном східнокарпатським.
    А чим багата земля Гуцульщини? Тут і археологічні пам’ятки, пам’ятки дерев’яного народного промислу, етнографічні, географічні і ботанічні об’єкти.
    Карпатський НПП – своєрідний природно-рекреаційний комплекс, де створені сприятливі умови для розвитку рекреації, найкращою формою якої є розширення мережі пізнавальних стежок. В даний час існує 40 пішохідних (еколого- і науково-пізнавальних), 3 лижні, 3 водні маршрути загальною протяжністю 400 км.
    Карпатський НПП завжди гостинний до всіх своїх відвідувачів.
    РОСЛИННИЙ СВІТ

    На території парку сформувались різні типи рослинності, що зумовлено співіснуванням та взаємодією представників різних флор.
    Переважаючим типом рослинності є лісовий.
    Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники і болота.
    До складу парку входять висотні пояси буково-ялицевих лісів, смерекових лісів, субальпійський та альпійський пояси.
    В складі земель, вкритих лісовою рослинністю, переважають хвойні ліси.
    Серед них основну площу займають ліси з переважанням смереки, значно меншу площу – з переважанням ялиці білої та сосни звичайної..
    В субальпійському поясі смугу криволісся формують угрупування сосни гірської та вільхи зеленої.
    Видовий склад рослинності парку надзвичайно багатий і різноманітний. Рослинний світ КНПП нараховує 1105 видів, що становить 54,9% всієї флори Українських Карпат.
    Тут зареєстровано 95 видів, що занесені до Червоної книги України.
    Це становить 39,52% від їх загальної кількості в регіоні, на території парку також зареєстровано 4 види Європейського Червоного списку, 3 види з Червоного списку МСОП, 2 види з 1 Додатку Бернської конвенції.
    Флора складається в основному з рослин середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори, це – бук лісовий, граб звичайний, клен-явір; з трав'яних: папороть чоловіча, живокіст серцелистий, астранція велика, билинець комарниковий, білоцвіт весняний та ін. Біля 30% площі парку займають тайгові євро-сибірські форми – смерека, ялиця біла, сосна гірська, ялівець сибірський.
    Флора високогір’я представлена аркто-альпійським елементом – анемона нарцисоцвіта, верба туполиста, дріада восьмипелюсткова, нечуйвітер альпійський та ін. Рослинність скель та розсипів представлена подушковидними рослинами, які можуть стійко переносити важкі умови високогір’я (ломикамінь волотистий, первоцвіт маленький) та сукулентами, які мають здатність нагромаджувати вологу в листках (родіола рожева, очиток альпійський).
    Скельні угруповання об’єднують понад 250 видів, серед яких такі рідкісні як ломикамінь карпатський, гвоздика тонколиста та карпатська, трищетинник альпійський, первоцвіт Галлера, верба трав'яна, сітчаста і списовидна.
    Значна частина рослинних угрупувань і окремих видів потребує охорони, в чому і полягає одне із основних завдань Карпатського національного природного парку.
    ФАУНА

    Багатством форм рельєфу, клімату, рослинного світу закономірно зумовлюється різноманіття тваринного світу
    Карпатського національного природного парку.
    Особливістю його є велика частка комахоїдних, рукокрилих та гризунів, дещо менше хижаків та парнокопитних, призвичаєних до висотних гірських поясів.
    Із дрібних ссавців поширені: бурозубки мала, звичайна та альпійська; кутори мала та велика; миші хатня і жовтогорла, полівки темна, Шермана і снігова; з гризунів - білка звичайна з чорно-коричневим аж до чорного забарвленням хутра, вовчки сірий, лісовий та горішниковий.
    З парнокопитних найбільше аборигенів - олень благородний, козуля, кабан дикий. Інколи вдається побачити і володаря карпатських гір - ведмедя бурого. Також тут трапляються куниці лісова і кам'яна, борсук, вовк, кіт лісовий, рись, видра та горностай.
    Майже неможливо уявити собі парк без птахів. В темнохвойних лісах навіть є тайгові представники - снігур і горіхівка. У долині можна побачити канюків, що вишукують здобич - дрібних звірків.
    У холодних гірських потоках водиться форель струмкова, яка восени добре помітна під час нересту. Із земноводних, в передгір'ях і горах, трапляються тритони гребінчастий, альпійський і карпатський, жаби - гостроморда і трав'яна, із плазунів - веретільниця, вуж, мідянка, гадюка звичайна, ящірки прудка і живородна.
    Загалом фауністичне різноманіття парку представляють 48 видів ссавців, 110 - птахів, 11 - риб, 10 - земноводних, 6 - плазунів. До Червоної книги України внесено 32 представники фауни, а до Європейського Червоного списку - вовка, ведмедя бурого, видру річкову, рись звичайну та інших.
    ТЕКТОНІКА

    Для території КНПП, як і для Карпат в цілому, характерна складчасто-покривна тектоніка з широким розвитком таких складових елементів як скиби, луски, складки тощо.
    З урахуванням особливостей геологічного розвитку та певних відмінностей структурного стилю в межах його території виділяються 2 регіональні одиниці.
    Чорногірська зона – це покрив, що складається з двох підзон – Скупівської та Говерлянської. Перша з них є похилолежача скиба (монокліналь з нахилом нижньої площини на південний захід під кутом 30-400).
    Для Говерлянської підзони в межах площі поширення відносно малопотужних і, переважно глинистих відкладів вздовж підніжжя північного схилу Чорногори характерна типова дрібнолускувата будова.
    Стиль тектоніки Скибової зони – крайньої на півночі структурно-фаціальної одиниці Східних Карпат – визначається, перш за все, наявністю в ній регіональних структурних одиниць типу скиб. У перетині по Пруту від Яблуницького перевалу їх чотири.
    ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

    Карпатський НПП знаходиться в межах українського сегменту Східних Карпат і перетинає з півдня на північ ряд їх структурно-фаціальних зон, зокрема, Чорногірську та Скибову.
    Геологічна будова його території, як і всього регіону, досить складна і своєрідна. Вона визначається інтенсивним розвитком численних
    розривних порушень типу насувів, по яких різні за рангом тектонічні одиниці (зони, підзони, скиби, луски) значно насунуті одна на другу в північно-східному напрямі.
    Всі вони складені флішовою формацією – потужним комплексом теригенно-осадових порід (переважно пісковиків, алевролітів і аргілітів) з характерним закономірно ритмічним чергуванням їх між собою. Ця ритмічність зумовлена специфічними палеогеографічними умовами осадонагромадження в геосинклінальному морському басейні протягом крейдового і палеогенового етапів його геологічної історії.
    Стратиграфічний діапазон флішового комплексу території КНПП охоплює крейду, палеоген та неоген.
    Крейда. Найдавнішими відкладами, які відслонюються в межах КНПП, є нижньокрейдові. Це апт-альбський темно-сірий фліш шипотської світи, поширення якої обмежено Говерлянською підзоною Чорногірської зони. Верхня крейда Скибової зони представлена тільки стрийською світою, що має характер нерівномірноритмічного глинисто-пісковикового флішу, в якому чергуються дрібно- і середньозернисті голубувато-сірі вапнисті пісковики, алевроліти, аргіліти та, зрідка, фукоїдні мергелі.
    Палеоген. На відміну від крейди палеоген характеризується ще більшою літолого-фаціальною мінливістю. У Говерлянській підзоні Чорногірської зони він відсутній, а в Скупівській підзоні представлений гнилецькою, топільчанською та пробійненською світами. Палеоген Скибової зони повніший, бо охоплює і олігоценові відклади. Розріз еоцену починається тонкоритмічним зеленкувато-сірим флішом манявської світи.
    Верхи нижнього і середній еоцен представляє вигодська світа сірих масивних і товстоверствуватих різнозернистих пісковиків з лінзами гравелінів, конгломератів і проверстками зеленкуватих аргілітів. Розріз еоцену завершує тонкоритмічний зеленкувато-сірий фліш бистрицької світи з горизонтом стокатих порід у підошві.
    За повнотою розрізу й за характером літофацій олігоцен Скибової зони неоднаковий. На південь від Делятина він починається нерозчленованою менілітовою товщею, а вище поширені чорні сланцюваті аргіліти, алевроліти, пісковики. Вище залягає верецька світа з нерівномірним чергуванням чорних і сірих аргілітів, алевролітів і пісковиків.
    Завершують олігоценовий розріз тонко- і середньоритмічні відклади кросненської світи.
    Неоген. Відклади цього віку дуже поширені в Передкарпатському прогині на суміжній з парком території. Вони представлені нижньоміоценовим розрізом моласової формації, яка охоплює тут воротищенську та стебницьку світи.
    Крім описаних вище товщ, у межах парку поширені різні генетичні типи четвертинних відкладів.

    РЕЛЬЄФ

    Незважаючи на геологічно молодий (альпійський) вік, Українські Карпати відрізняються від споріднених гір плавними контурами вершин і незначним розвитком скелятих схилів і гребенів гір. Такі особливості рельєфу пояснюються пануванням у складі Карпат порівняно нестійких порід флішу (чергування пісковиків, глинистих сланців, що займають 86% площі). Це сприяло звітрюванню й руйнуванню гір у тривалі періоди денудації, яким підлягали Карпати і, зрештою, створенню своєрідної форми рельєфу відомих карпатських полонин.
    За рельєфом територію КНПП можна поділити на 3 райони: район хребта Чорногора, одного з гірських масивів середньовисотних гір Полонинської тектонічної зони Карпат; район Ворохтянського низькогір’я – частини давньої Ясиня-Черемоської поздовжньої долини і район середньовисотних Горган – частини зовнішньої тектонічної (Скибової) зони. Долина Пруту зв’язує всі три райони, кожен з яких характеризується різко вираженими індивідуальними рисами.
    Одночасно, долина Пруту є самостійним геоморфологічним об’єктом.
    Чорногора – найвищий хребет Українських Карпат, шість її вершин досягають 2000 м н.р.м., найвища серед них – г.Говерла (2061 м) .
    Середня висота Чорногори 1850 м, довжина хребта близько 30 км. Полонинську гряду, яку виразно зображує Чорногора, складають найвищі хребти флішового пасма Карпат, заввишки понад 1500 м, але їх розділяє простір, що іноді перевищує довжину хребта.
    Таке сполучення досить незвичайне, бо лінійне розміщення гірських масивів відповідає простяганню карпатських структур.
    Дослідження морфоструктури Чорногори підтверджують думку про горстове походження хребтів Полонинської гряди.
    Наочний доказ того, що Чорногора як гірський хребет утворилась за рахунок підняття блоку земної кори – сліди давнього денудаційного вирівнювання рельєфу – спостерігаються на гребені хребта та його відрогах.
    Полого-хвиляста поверхня реліктів давньої рівнини (різниця середніх висот вершин і сідловин гребеня Чорногори 150 м) піднята на висоту багатьох сотень метрів. На цій поверхні вирівнювання виявлені релікти давніх річкових долин.
    З екзогенних форм рельєфу Чорногори безперечно найцікавіші сліди плейстоценового зледеніння, яке охопило Північну Європу, а на півдні – високі гірські масиви, зокрема, в Карпатах – Чорногору.
    Внаслідок морозного вивіт-рювання гірських порід тут утворились численні кари, а верхів’я долин набули вигляду трогів.
    У минулому на місці карів були фірнові поля, де сніг перетворювався у зернистий лід – фірн, а фірн – у щільний глетчерний лід долинних льодовиків. Льодовикова акумуляція призвела до утворення бокових і кінцевих морен.
    До Чорногірського району Полонинської зони належать гори заввишки понад 1500 м н.р.м., які в межах КНПП розташовані між Чорногорою та Ясиня-Черемоською долиною. Найближчий до Чорногори хребет у витоках Пруту, увінчаний вершинами Козмеска (1572 м) і Маришевська (1564 м), ймовірно, має структурний зв’язок з моноклінальними верствами пісковикої товщі Чорногори.
    Інші гори прямого структурного зв’язку з Чорногорою не мають.
    Рельєф району Ворохтянського низькогір’я має всі ознаки давньої річкової долини, що остаточно змодельована наступною денудацією.
    Дійсно, це частина поздовжньої щодо карпатських хребтів пліоценової долини, яка починається в Буковинських Карпатах.
    Морфологічний аналіз показує, що ця долина в минулому належала пра-Пруту, який протікав на північний захід біля підніжжя Чорногори; східніше в нього впадав пра-Чорний Черемош, а західніше – пра-Чорна Тиса.
    В межах парку висота давньої долини складає 950 м н.р.м. на вододілі сучасних Пруту та Чорного Черемошу і лише 900 м – в районі Ворохти.
    Нижче Ворохти і до північної межі парку Прут перетинає район гірської зони Горган.
    Окрасою КНПП є ріка Прут. Побіжного погляду на карту достатньо, щоб помітити різницю між частинами долини гірського Пруту. Від Ворохти до Яремчі у долинних розширеннях розвинутий терасовий комплекс, що включає 17 надзаплавних терас та два рівні заплави. Між Ямною та Яремчем долина Пруту звужується, утворюючи каньйон.

    КЛІМАТ

    За загальними рисами кліматичних умов територія КНПП належить до одного кліматичного району.
    Він знаходиться в зоні впливу континентальних і атлантичних повітряних мас помірних широт. Іноді сюди проникають арктичні повітряні маси. У середньому, антициклонічна діяльність переважає над циклонічною. Опади зумовлюються циклонами, які переміщуються із заходу на схід. Циклони, що надходять із Середземномор’я, супроводжуються значними опадами і вітрами.
    Температура повітря. Оскільки КНПП розташований у гірському районі, на просторовий розподіл температури повітря істотно впливають не лише особливості атмосферної циркуляції, але й рельєф місцевості.
    Річна амплітуда температури повітря в Яремчі складає 21,30 С, а на Пожижевській 17,10 С. Незначні амплітуди свідчать про м’який, помірний характер клімату.
    Середні температури повітря на території КНПП бувають від’ємні з грудня по березень, а на висоті 800 м і вище – з листопада по квітень.
    Опади. Розподіл опадів у гірських регіонах визначаються фізичними особливостями пограничного шару повітря, характером орографії місцевості і ступенем впливу різних елементів ландшафту на повітряні потоки.
    У холодну пору року опади, як правило, пов’язані з проходженням циклонів та орографічною трансформацією атмосферних фронтів. У всі пори року існує виразна тенденція до їх збільшення з висотою. В окремі роки максимальна кількість опадів за зиму може становити понад 200 мм. Мінімум опадів припадає, здебільшого, на січень, зрідка, – на лютий.
    Максимум опадів спостерігається влітку (60-80% річної норми). Найбільша кількість опадів влітку припадає на червень, коли їх суми змінюються від 80 до 200 мм і більше. Осінь у Карпатах найсухіша пора року.
    Річна кількість опадів змінюється наступним чином: Яремче – 938 мм, Татарів – 1038 мм, Ворохта – 914 мм, Яблуниця – 1088 мм, Пожижевська – 1501 мм.
    Вітровий режим. Масивність і розташування гірських хребтів, розміри та висотне положення річкових долин на території КНПП по-різному впливають на вітровий режим і зумовлюють його своєрідні гірські риси. У вузьких долинах проявляється гірсько-долинна циркуляція повітряних мас. Загальна й місцева (гірсько-долинна) циркуляції взаємодіють і створюють складний режим напрямів вітру із зміною протягом доби іноді майже на протилежні румби.
    Протягом року найменша середня швидкість вітру (1-2 м/с) спостерігається влітку або на початку осені, коли переважають малоактивні процеси.
    На гірських вершинах (Пожижевська, Піп Іван) вітер у цей час досягає 4-5 м/с. Взимку середня швидкість вітру складає 1-3, в горах – до 8 м/с. Кліматологами встановлено, що в гірських регіонах вертикальний градієнт збільшення швидкості вітру (різниця швидкостей), в середньому, перевищує 0,3 м/с на кожні 100 м, взимку його значення більші. На території КНПП спостерігається значне число днів із сильним вітром (швидкість понад 15 м/с).
    В цілому кліматичні умови можна диференціювати на висотні кліматичні зони. Для абсолютних висот 500-850 м, де сума активних температур складає 1800-24000, характерна кліматична зона з помірним і вологим кліматом. У межах висот 850-1250 м, де сума активних температур знижується до 1400-18000, – прохолодна, вологіша зона. Від висоти 1250 до 1500 м н.р.м. сума температур падає до 1000-14000, внаслідок чого формується помірно-холодна, дуже волога зона. У межах висот 1500-2061 м н.р.м., де сума активних температур складає 600-10000, маємо холодну й дуже вологу зону.

    Адреса.
    78500.Карпатський національний природний парк вул.Стуса 6, м.Яремче, Івано-франківська область, Україна.

    Наверх
    фотогалерея

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.

    Яремче/Яремча/.Карпатський Національний природний парк.
    Інформаційно-туристичний інтернет-каталог:Яремче,Ворохта,Микуличин,Татарів,Яблуниця,Поляниця(Буковель).Готелі,приватні садиби,котеджі,відпочинкові комплекси, ресторани,визначні місця,фотогалереї,туристичні маршрути,екскурсії...
    копіювання матеріалів www.yaremcha.com.ua інтернет-сайтами та поліграфічними видавництвами заборонено © 2007-2017 INFOTOUR