По історичним дослідженням перші згадки щодо послення на території Яремчанщини датуються 10-м століттям.
Древлянський князь Мал в районі теперішнього с.Микуличина
заснував військове містечко(поселення)під назвою Іскорости для захисту кордонів Київської Русі.
1896 року створений туристичний клуб «Клуб Яремчанський».Маркувалися туристичні стежки,
зроблені сходинки до водоспаду «Пробій» і визначені місця для риболовлі.
У 1901 році в Микуличині відкритий 1-й український готель: 2-х поверхова вілла з гостинною та 8-ма кімнатами.
Один з найперших ресторанів на Гуцульщині згадується в 1879 р. в Микуличині.
с.Татарів перша офіційна згадка датована 1651 р.До цього населений пункт мав назви Прутець і Белзець.
Назва села нагадує про набіги татар після руйнівного нападу яких у 1673 році поселення отримало свою назву.
Чимало людей відпочивало у віллах і пансіонатах Татарова з початку XX ст. В путівнику за 1912 рік він описаний як такий,
що має дуже мальовниче положення в лісистій гірській місцевості,багато віл і будинків, а також санаторій доктора Жураковського.
Один із віадуків(мостів) у Ворохті входить до низки найдовших кам'яних мостів Європи (130 м), довжина однієї з арок — 65 м.
На вершині г.Піп Іван знаходиться метеорологічна обсерваторія (1938) яку будувала Польща за допомогою ручної праці гуцулів.
Будівництво курорту Буковель раніше планувалось в районі г.Говерли.Але для будівництва було
вибрано с.Поляниця(стара назва с.Паляниця) де був і збудований Буковель.
Село Яблуниця цікаве тим, що не поділене на вулиці, а поділене на участки (11 грунів) кожен грунь має свою назву,
а кожна назва груня це легенди перекази,
що тлумачать ту чи іншу назву:Микулінка, Середній, Тетерінка, Потоки, Горошків, Магурки, Довгий, Грунь, Діл, Вороненка, Розгіл.
